Transport layer — stdio і Streamable HTTP

Вступ

Структура JSON-RPC

Request (client → server): який tool обрано і з якими аргументами.

{
  "jsonrpc": "2.0",
  "method": "get_weather",
  "params": { "city": "Paris" },
  "id": 1
}

• method — що викликати
• params — аргументи tool
• id — зіставлення відповіді

Вступ

JSON-RPC Response

{
  "jsonrpc": "2.0",
  "result": 20,
  "id": 1
}

Вступ

Що таке Transport layer

Transport layer — рівень MCP, який відповідає за фізичну доставку JSON-RPC повідомлень між Client і Server. Протокол визначає що передається; transport — як воно доходить від однієї програми до іншої: через який канал, на якій машині, за яким механізмом.

Аналогія: JSON-RPC — текст листа, transport — спосіб доставки. Той самий лист можна передати кур'єром по кімнаті або поштою через інтернет.

• stdio — локально на одному ПК через stdin/stdout
• Streamable HTTP — по мережі через HTTP (POST + GET)

Локальний stdio

Що таке stdio

stdio = standard input / standard output. Це не мережевий протокол — стандартні потоки ОС у кожного процесу: stdin (вхід), stdout (вихід), stderr (логи).

Це байтові труби в пам'яті між двома програмами на одному ПК — без TCP, без IP, без HTTP. Усередині просто текст JSON, по одному повідомленню на рядок.

Локальний stdio

command і args

Host сам стартує процес сервера при підключенні:

{
  "mcpServers": {
    "my-server": {
      "command": "python",
      "args": ["path/to/server.py"],
      "env": { "API_KEY": "your_key" }
    }
  }
}

Локальний stdio

Мінімальний код (stdio)

from fastmcp import FastMCP

mcp = FastMCP("Cool MCP Server")

if __name__ == "__main__":
    mcp.run()  # transport="stdio"

Streamable HTTP

HTTP transport локально

Той самий transport на http://127.0.0.1:8000/mcp — сервер запускається окремо, Client підключається по url.

Зручно для MCP Inspector і коли один процес обслуговує кілька клієнтів на localhost.

Streamable HTTP

Конфігурація: url

{
  "mcpServers": {
    "remote-server": {
      "url": "https://mcp.example.com/mcp"
    },
    "local-http": {
      "url": "http://127.0.0.1:8000/mcp"
    }
  }
}

Client не запускає subprocess — з'єднується з уже працюючим HTTP-сервером.

Streamable HTTP

Мінімальний код (HTTP)

if __name__ == "__main__":
    mcp.run(
        transport="streamable-http",
        host="127.0.0.1",
        port=8000
    )

Аутентифікація

Приклад з Bearer token

{
  "mcpServers": {
    "todos": {
      "url": "https://mcp.example.com/mcp",
      "headers": {
        "Authorization": "Bearer <access_token>"
      }
    }
  }
}

Remote без auth — лише для dev на localhost. У production auth обов'язковий.

Порівняння

Коли що обирати

• Локальна розробка, desktop-агент → stdio
• Спільний сервер для команди → Streamable HTTP
• Хмарний MCP з OAuth → HTTP + auth
• MCP Inspector на localhost → HTTP на 127.0.0.1

Deprecated

Повна картина

Чому в MCP з'явився Streamable HTTP і чому HTTP+SSE — legacy.

• Крок 1 — звичайний HTTP/1.1
• Крок 2 — SSE: відкрите з'єднання і два endpoint в MCP
• Крок 3 — Streamable HTTP: один endpoint і chunked-відповідь

Аналогія

Три підходи простими словами

• Звичайний HTTP — подзвонив, запитав, поклав слухавку
• SSE — два телефони: один завжди слухає, другим говориш ти
• Streamable HTTP — один телефон: подзвонив, відповідають поступово, поклав слухавку

Три transport

Перемикання transport

# stdio (за замовчуванням)
mcp.run()

# SSE (legacy)
mcp.run(transport="sse", host="127.0.0.1", port=8000)

# Streamable HTTP
mcp.run(transport="streamable-http", host="127.0.0.1", port=8000)

Фінал заняття

Підсумки

На цій лекції ми розібрали transport layer MCP: локальний stdio (subprocess, command/args) і мережевий Streamable HTTP (url, сесії, auth для remote).

При stdio кожне з'єднання Client↔Server — окремий процес; HTTP дозволяє одному серверу обслуговувати багато клієнтів.

У наступній лекції перейдемо до практики: створимо власний локальний stdio MCP-сервер на Python.